Področja:
splošno
Jeziki:
slovenščina, ukrajinščina
Spremenjen:
30.5.2018 13:49:42
Število gesel:
24347

Ukrajinsko-slovenski slovar

Українсько-словенський словник

 

© 2010–2018, Vladimir Dumka, Inštitut za slovenski jezik Frana Ramovša, Založba ZRC, ZRC SAZU

 

Zasnova slovarja in izdelava večine gesel: Vladimir Dumka

Strokovna redakcija in dodatna gesla:  Natalija Glažar Berčič, Liudmуla Danylenko, Silvo Torkar

Uvodno spremno besedilo: Silvo Torkar

Prevod spremnih besedil: Natalija Glažar Berčič

Urednika: Aleš Pogačnik, Primož Ponikvar

Izdajatelj: Inštitut za slovenski jezik Frana Ramovša ZRC SAZU

Založnika: Amebis, d. o. o., Kamnik, in Založba ZRC, ZRC SAZU

Leto izida: 2018

 

Slovar, ki se je prek portala Termania dopolnjeval od leta 2010, je kot knjiga (skupaj s slovensko-ukrajinsko polovico) izšel spomladi 2018. Možnosti naročila in podrobnosti o tiskani izdaji so na spletišču Založbe ZRC.

Словник, доповнення якого на порталі Termania розпочалося у 2010 році, вийшов з друку (разом зі словенсько-українською частиною) весною 2018 року. Для замовлення друкованого словника та отримання про нього більш детальної інформації відвідайте сайт.

OSNOVNE ZNAČILNOSTI SLOVARJA

Ukrajinsko-slovenski slovar in njegova obrnjena slovensko-ukrajinska verzija, ki ju je sestavil Vladimir Dumka, obsegata 24.352 ukrajinskih in 22.515 slovenskih iztočnic. Slovarja sta bila potrebna jezikovne in slovaropisne redakcije. Redakcijo ukrajinskih slovarskih iztočnic  je opravila ukrajinska kolegica doc. dr. Ljudmila Danilenko iz Inštituta za jezikoslovje O. O. Potebnje Nacionalne akademije znanosti Ukrajine, redakcijo slovenskih prevedkov in sploh slovenskega besedja pa dr. Silvo Torkar iz Inštituta za slovenski jezik Frana Ramovša ZRC SAZU. Slovar je z vidika ustreznosti prevedkov pregledala še stalna sodna tolmačka Natalija Glažar Berčič.

Kolegica Danilenko je ob pregledu slovarja opozorila na manjkajoče besede ali njihove pomene, včasih tudi na odvečnost večpomenskosti. V slovarju je zaznala in ustrezno označila besede, ki v dvojezični slovar tega, razmeroma omejenega obsega, ne sodijo: narečne, pogovorne, zastarele, vulgarne, nerabljene ali celo neobstoječe. Nekatera gesla je bilo treba zato izločiti, pri nekaterih pa je opozorjeno na njihovo pogovornost, narečnost in druge omejitve. Oznake tematskih področij oz. t. i. terminološke oznake so izjemoma navedene namesto dodatnih razlag, npr. bot., zool., hist. Stilni kvalifikatorji za označeno leksiko so redki, npr. паця́ розм. (=pog.), лайнó зневаж. (=slabš.). Slovar še vedno obsega veliko enakozvočnih tujk in redkih mednarodnih strokovnih terminov (npr. anemóna, gránula, delíkt, dioksín, ítrij, ksénon, radián, trienále). V slovarju je zajeta tudi lastnoimenska leksika, vštevši imena afriških in azijskih držav in njihovih glavnih mest ter rek.

Ukrajinski del slovarja se opira na enajstzvezkovni razlagalni slovar ukrajinskega jezika Словник україньської мови (СУМ-11, 1970–1981), ki je dostopen tudi na spletni strani http://sum.in.ua, deloma tudi na Тлумачний словник української мови (http://eslovnyk.com/), slovenski pa na Slovar slovenskega knjižnega jezika (SSKJ, 1970–1991) in Slovenski pravopis (SP, 2001), ki sta dostopna na spletni strani http://www.fran.si/.

Vsa gesla so opremljena s slovničnim kvalifikatorjem, pri samostalnikih je podana rodilniška oblika in spol, pri glagolih pa oblika za 1. osebo. Posebnost ukrajinskih slovarjev, ki jo ta slovar deloma upošteva, je navajanje oblik za 3. in ne za 1. osebo pri brezosebnih glagolih in pri glagolih, ki se navadno uporabljajo v 3. osebi ( npr. ви́горіти - izgoréti in вигоря́ти - izgorévati, випла́чуватися - izplačeváti se, ви́родитися - izrodíti se, вистача́ти - zadóščati, вібрува́ти - vibrírati, вико́нуватися - dogájati se, ско́їтися zgodíti se, відбува́тися - potékati, відклада́тися - usédati se, відпа́сти - odpásti, заіржа́віти zarjavéti), izjemoma tudi v 1. os. množine (попáдати –aємо - popádati).

Slovar vsebuje številna homonimna (enakopisna) gesla, ki imajo nadpisane številčne oznake, slovenski prevedki večpomenskih ukrajinskih besed pa so ločeni s podpičjem, npr. випуска́ти – izpúščati; proizvájati. Sinonimni pomeni so ločeni z vejico.

Pri slovenskih oblikah pridevnikov je upoštevana tudi razločevalnost glede na pomen. Tako npr. z obliko absolúten (→ bolj/manj absoluten) označujemo kakovost, z obliko absolútni pa vrsto (npr. absolutni seštevek). Nasprotno edina možna oblika ávtobusni lahko izraža le vrsto in npr. bláten samo kakovost.

Posebnost ukrajinščine je variantnost vzglasnega v oz. u, ki pa ima prednostne in neprednostne različice, marsikdaj je od vzglasja odvisen tudi pomen. Tako ima glagol уби́ти (slov. ubíti) tudi različico вби́ти, ki pa jo ukrajinski slovarji navajajo v oklepajih kot neprednostno, obenem pa obstaja tudi glagol вби́ти (slov. zabíti) z neprednostno različico уби́ти. V slovensko-ukrajinskem slovarju se kljub načelni zrcalnosti navajajo samo prednostne različice, saj dvojezični slovar ni namenjen akademski, pač pa praktični rabi.

 

ОСНОВНІ ОСОБЛИВОСТІ СЛОВНИКА

Українсько-словенський словник та його словенсько-українська версія, який уклав Володимир Думка, містить 24 352 українських і 22 515 словенських заголовних слів. Обидві частини словника вимагали мовознавчого та лексикографічного редагування. Редагуванням українських заголовних слів займалася українськa колега доцент, кандидат філологічних наук Людмила Іванівна Даниленко з Інституту мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України. Редагуванням перекладених на словенську мову слів та словосполучень та й усього словенського словникового корпусу займався доктор філологічних наук Сільво Торкар з Інституту словенської мови імені Франа Рамовша Науково-дослідного центру Словенської академії наук та мистецтв. Словник — з точки зору відповідності перекладу — редагувала ще судовий перекладач Наталія Глажар Берчiч.

Переглянувши словник, колега Людмила Іванівна Даниленко звернула увагу на те, що деякі слова не було включено в реєстр, або ж вказала на їхнє значення, а в окремих випадках — теж на завелику кількість перекладених значень слів. У словнику колегою було відповідно вибрано та позначено ті слова, які в цей двомовний словник, відносно невеликого об’єму, не повинні були потрапити, а саме діалектизми, розмовні, застарілі, вульгарні, невикористовувані або навіть неіснуючі. Тому деякі заголовнi слова потрібно було просто вилучити, на деякі звернути увагу з точки зору стилістичної характеристики або інших обмежень. Назви з тематичних галузей, або т. зв. терміни, подаються з ремарками, що вказують на сферу їх уживання, напр. бот., зоол., істор. тощо. Стилістичні ремарки є нечисленні, напр. паця́ розм., лайнó зневаж. Словник усе ще містить багато іншомовних слів і рідко уживаних міжнародних спеціальних термінів (напр., анемóна, грáнула, делíкт, дiоксин́ , íтрiй, ксенóн, радiáн, трiєнáле). У словнику містяться також власні назви, у тому числі й назви африканських та азіатських країн, їх столиць i гoлoвних рiк.

Українська частина словника ґрунтується на одинадцятитомному тлумачному Словнику української мови (СУМ, 1970–1981), який розміщено на веб-сторінці http://sum.in.ua, частково також використано Тлумачний словник української мови (http://eslovnyk.com), а в основу словенської частини словника покладено cловник словенської літературної мови (Slovar slovenskega knjižnega jezika (SSKJ, 1970–1991) і cловенський орфографічний словник (Slovenski pravopis (SP, 2001), які є на веб-сторінці http://www.fran.si.

Усі заголовнi слова супроводжуються граматичнoю ремаркoю, біля іменників вказується родовий відмінок і рід слова, а біля дієслів – граматична форма у 1-й особі однини. Особливістю українських словників, яку наш словник частково враховує, є вказування форми у 3-ій, а не у 1-ій особі щодо безособових дієслів, а також щодо дієслів, які, як правило, використовуються у 3-ій особі (напр. ви́горіти - izgoréti та вигоря́ти - izgorévati, випла́чуватися - izplačeváti se, ви́родитися - izrodíti se, вистача́ти - zadóščati, вібрува́ти - vibrírati, вико́нуватися - dogájati se, ско́їтися - zgodíti se, відбува́тися - potékati, відклада́тися - usédati se, відпа́сти - odpásti, заіржа́віти - zarjavéti), як виняток також у 1-ій особі множини (попáдати –aємо - popádati).

Словник містить низку омонімічних (ідентичних) слів, значення яких розрізняються за верхнім індексом, позначеним арабською цифрою. Переклади багатозначних українських слів на словенську мову розділено крапкою з комою, наприклад, випуска́ти – izpúščati; proizvájati. Синонімічні значення розділено комою.

У словенських формах прийменників враховується також відмінність за значенням. Так, напр., форма absolúten (→ bolj/manj absoluten) означає якісну властивість, а форма absolútni означає вид (напр. абсолютна сума). І навпаки, єдина можлива форма ávtobusni може означати виключно вид, і, напр. bláten – виключно якісну властивість.

Особливістю української мови є варіантність початкових приголосних букв в і/або у, які можуть використовуватися як пріоритетна, так і непріоритетна форма, а в багатьох випадках від початкової приголосної букви залежить і саме значення слова. Так, наприклад, дієслово уби́ти кого (слов. ubíti) може мати також варіант уби́ти, який в українських словниках указується в дужках як непріоритетний, а водночас існує також дієслово вби́ти що (слов. zabíti), яке має свій непріоритетний варіант уби́ти. У словенськo-українському словнику, без огляду на «дзеркальний принцип», вказуються лише пріоритетні варіанти перекладу, адже цей двомовний словник призначений не для академічного, а лише для практичного, тобто щоденного використання. Сподіваємося, він стане надійним підґрунтям для повного академічного словника.

 

KRAJŠAVE / УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

3. os.

(slovnična) tretja oseba

у формі 3-ї особи однини

у (граматичній) формі 3-ї особи однини

člen.

členek

част.

частка

dov.

dovršni (glagol)

док.

доконаний вид

dv.

dvojina

дв.

двоїна

ed.

ednina

одн.

однина

m.

moški spol

ч.

чоловічий рід

medm.

medmet

виг.

вигук

mn.

množina

мн.

множина

nedov.

nedovršni (glagol)

недок.

недоконаний вид

neskl.

nesklonljivo

невідм.

невідмінюване слово

povdk.

povedkovnik

присудк. сл.

присудкове слово

predl.

predlog

прийм.

прийменник

prid.

pridevnik

прикм.

прикметник

prisl.

prislov

присл.

прислівник

s.

srednji spol

с.

середній рід

 

 

тільки одн.

тільки однина́

 

 

тільки мн.

тільки множина

štev.

števnik

числ.

числівник

vez.

veznik

спол.

сполучник

ž.

ženski spol

ж.

жіночий рід

zaim.

zaimek

займ.

займенник

 

CIP - Kataložni zapis o publikaciji
Narodna in univerzitetna knjižnica, Ljubljana

811.161.2'374=163.6

        UKRAJINSKO-slovenski slovar [Elektronski vir] / zasnova slovarja in izdelava večine gesel Vladimir Dumka ; strokovna redakcija in dodatna gesla Natalija Glažar Berčič, Liudmyla Danylenko, Silvo Torkar ; uvodno besedilo Silvo Torkar ; prevod spremnih besedil Natalija Glažar Berčič ; uredila Aleš Pogačnik in Primož Ponikvar ; izdajatelj Inštitut za slovenski jezik Frana Ramovša ZRC, ZRC SAZU. - El. knjiga. - Kamnik : Amebis ; Ljubljana : Založba ZRC, ZRC SAZU, 2018. - (Zbirka Termania)

Način dostopa (URL): http://www.termania.net/slovarji/83/ukrajinsko-slovenski-slovar

ISBN 978-961-6474-35-1 (Amebis)
ISBN 978-961-05-0079-7 (ZRC SAZU)
1. Dumka, Vladimir
294728448 

 

Vse pravice pridržane. Noben del te izdaje ne sme biti reproduciran, shranjen ali prepisan v katerikoli obliki oz. na katerikoli način, bodisi elektronsko, mehansko, s fotokopiranjem ali kako drugače, brez predhodnega pisnega dovoljenja lastnikov avtorskih pravic (copyrighta).

 

All rights reserved. No part of this publication may be reproduced, stored in a retrieval system or transmitted, in any form or by any means, electronic, mechanical, photocopying, recording or otherwise, without the prior permission of the publisher.